Роман Офіцинський
офіційний сайт
Роман Офіцинський
доктор історичних наук, професор
Походження
Народився 6 березня 1969 року в селі Оглядів Радехівського району Львівської області. Мати Текля Семенівна, до заміжжя – Олійник (4 січня 1932 – 15 квітня 2012) внаслідок політичних репресій засуджена на довічне спецпоселення у Сибірі (1950 – 1958), реабілітована 1992 року. Батько Андрій Петрович (23 серпня 1932 – 15 жовтня 2006) насильно забраний на шахтарську працю в Донбас (1949 – 1954). Родинне дерево складено за церковними метриками Оглядова, починаючи від 1770-х років.
Освіта
Срібний медаліст Оглядівської середньої школи 1986 року. Закінчив Ужгородський державний (національний) університет: історичний факультет із відзнакою за спеціальністю «історик, викладач історії» (1993), аспірантуру при кафедрі історії України (1996), факультет післядипломної освіти за спеціальністю «правознавство» (2003).
Військова служба
У 1987 – 1989 роках служив у Головному управлінні космічних орбітальних засобів міністерства оборони СРСР (космодром «Байконур», Казахстан). Військова спеціальність «старшина компресорних станцій». Нагороджений медаллю СРСР «За отличие в воинской службе» II ступеня.
Громадські та державні посади
Заступник директора Закарпатського центру соціальних служб для молоді (1994 – 1996). Заступник голови Закарпатського молодіжного демократичного союзу (1994 – 1998). Головний редактор наукового збірника «Молодь – Україні» (1994 – 1997; 10 томів). Головний редактор обласних щотижневих газет «Соціал-демократ» (1998 – 2002), «Світогляд» (2002 – 2003). Радник голови Закарпатської обласної громадської екологоосвітньої організації «Природа» і головного редактора обласної газети «Природа» (2003 – 2005). Член колегії Державного архіву Закарпатської області (2008 – 2012). Член Національної спілки краєзнавців України (із 2013). Заступник голови правління Закарпатської обласної організації Національної спілки краєзнавців України. Головний редактор наукового щорічника "Тисячоліття – Millennia" (із 2014). Шеф-редактор наукового щорічника "Етніка Карпат" (із 2016). Член конкурсної комісії з виборів директора Закарпатського краєзнавчого музею ім. Т. Легоцького (2016). Голова журі Закарпатської обласної книговидавничої виставки «Книга-Фест» (2016, 2017).
Кваліфікація
Кандидат історичних наук (1996), доцент (2001). Доктор історичних наук (2006), професор (2008). Кандидатську дисертацію «Політичний розвиток Закарпаття у складі Угорщини (1939 – 1944)» захистив 31 травня 1996 року, а докторську «Державотворчий процес в Україні 1991 – 2004 років» – 26 квітня 2006 року. Вчене звання професора присвоєно 3 липня 2008 року.
Науково-педагогічна кар’єра
В Ужгородському національному університеті працює з вересня 1992 року: лаборант, молодший науковий співробітник Науково-дослідного інституту карпатознавства; асистент кафедри історії України; асистент кафедри історії та теорії держави і права; викладач кафедри політології; викладач, доцент, професор кафедри історії України; професор кафедри історії Угорщини та європейської інтеграції; проректор з науково-педагогічної роботи і перспектив розвитку; проректор з науково-педагогічної роботи і міжнародних зв’язків; завідувач кафедри історії України.
Випустив перше за час існування кафедри історії України УжНУ (заснована 1976 року) навчальне видання з грифом Міністерства освіти і науки – посібник «Європейська та євроатлантична інтеграція України: соціальний аспект» (2007). Ініціатор, співавтор і науковий редактор навчального посібника «Екскурсії Ужгородом» (2017) із грифом Національної спілки краєзнавців України.
Викладав основи держави і права України в Ужгородському комерційному технікумі (1997 – 1998). Лектор (із 2009), професор кафедри суспільно-гуманітарної та етико-естетичної освіти (із 2016), член Ученої ради Закарпатського інституту післядипломної педагогічної освіти.
Член журі Всеукраїнської учнівської олімпіади з історії (2009). Голова журі Закарпатської обласної учнівської олімпіади з історії (2013 – 2016).
Голова державної екзаменаційної комісії в Закарпатській філії Київського славістичного університету (2009).
Член спеціалізованої вченої ради з історичних наук Ужгородського національного університету (2009 – 2011). Голова спеціалізованої вченої ради з історичних наук УжНУ для захисту кандидатських і докторських дисертацій (2013 – 2016).
Учений-дослідник і науковий редактор всеукраїнського проекту – енциклопедичного видання «Звід пам’яток історії та культури України. Закарпатська область» (із 2014).
Керівник проектної групи і гарант освітньо-наукової програми підготовки здобувачів вищої освіти ступеня доктора філософії зі спеціальності "Історія та археологія" в Ужгородському національному університеті (із 2016).
Підготував 7-х кандидатів історичних наук.
Міжнародні проекти
Учасник міжнародних з’їздів молодих істориків у м. Пейч, Угорщина (1991), м. Відень, Австрія (1996).
Згідно з програмою Ради міжнародних наукових досліджень та обмінів (IREX), пройшов стажування з місцевого управління в м. Емерст, штат Массачусетс, США (1997).
Комісар українсько-угорської наукової екологічної експедиції «Тиса – 2003», здійсненої на бокорах від с. Луг Рахівського району (Україна) до м. Вашарошнамень (Угорщина) – 225 км.
Експерт проекту Європейської Комісії «Попередження та управління повеневими ризиками у Закарпатській області» (2004).
Прочитав цикл лекцій студентам Массачусетського університету і Грінфільдського коледжу, США (2007, 2008).
Учений-дослідник проектів Угорської академії наук «Історія Закарпаття у XX – XXI століттях» (Інститут етнонаціональних досліджень, 2008 – 2010), «Історія єврейського населення Закарпаття» (Центр соціальних досліджень, 2011 – 2013).
Учений-дослідник проекту «Особливості примусової праці в Закарпатті періоду угорської окупації (1939 – 1944) та її сучасне відлуння» (Міжнародний фонд «Взаєморозуміння і толерантність», м. Київ, 2012 – 2013).
Член Наукової ради Центральноєвропейського університету в м. Скаліца, Словаччина (2014 – 2016).
Творчість
Автор збірок поезій «Нашестя ангелів» (1993), «Ураган тисячоліть» (1997), «Ідеологія повстань» (2004), «Жура журавлів» (2018), прози «Ломиголівка» (2015), «Червона лінія» (2018). Оприлюднив публіцистичні та науково-популярні книжки «Сто вражень з Америки» (2001), «Дев’ять бокорашів і зрадлива Тиса» (2003), «Тяжко жити Касандрою» (2008), «Сталеві нерви тореадора» (2015), «Новітня література Закарпаття» (2015). Видав монографії «Політичний розвиток Закарпаття у складі Угорщини (1939 – 1944)» (1997), «Політичний розвиток незалежної України (1991 – 2004)» (2005), «Новоселиця у минулому і сьогодні (1371 – 2008)» (2009), «Іван Франко в історіографічному трикутнику: інтерпретації, джерела, взаємини» (2011), «Народні перекази Закарпаття» (2016). Написав навчальні посібники «Європейська та євроатлантична інтеграція України: соціальний аспект» (2007), «Екскурсії Ужгородом» (2017, ред. і співавт.).
Нагороди
Медаль СРСР «За отличие в воинской службе» (1989). Подяка Президента України (1999). Почесні грамоти Українського державного центру соціальних служб для молоді (1999), Національної спілки журналістів України (2001), Закарпатської обласної ради професійних спілок (2002), Закарпатської обласної державної адміністрації (2009), архієпископа Мукачівського і Ужгородського Української православної церкви (2011). Орден «Карпатська Україна 75 років» Української автокефальної православної церкви (2017). Наукова премія імені Михайла Лучкая Мукачівської греко-католицької єпархії (2018).
